Вітання! Ділюся сучасно адаптованим старокиївським рецептом сирної паски швидкого приготування, з сюрпризами.

Крім різноманітної великодньої випічки, в старому Києві робили сирні паски. В нашому роді зберігся рецепт сирної паски «княжої» (інші її назви: «князівка», «князівна», «Либідь», «підперезана»). З вишуканим, ніжним смаком, ця паска й раніше робилася порівняно швидко, а з сучасними продуктами – взагалі за півгодини :). Справа в тому, що цей оригінальний старокиївський рецепт не потребує ані варки, ані відтискання сиру.

Приводжу список необхідних інгредієнтів:
1. сиркова маса з курагою або родзинками (раніше брали білий сир середньої жирності), з розрахунку 100 г на середню порцію;
2. приблизно така ж кількість крихкого здобного печива, можна шоколадного, з ваніллю (раніше додавали тертий шоколад);
3. йогурт в пакеті або коробочці, бажано – апельсиновий, який вносить до солодкого необхідну легку кислинку (раніше сметану збивали з цукром і цедрою), додавати за потребою належної консистенції, про яку пізніше;
4. родзинки, цукати, горішки, мармеладки, шматочки фруктів (зараз рекомендую дольки мандаринок, порізані банани) – за бажанням (раніше використовували горіхи, родзинки, курагу, цукати з варення)

Приготування: покришене руками в миску печиво розтирається з сирковою масою, з додаванням йогурта (а також горішків, родзинок і т.д) до утворення щільного, але м’якого «тіста», яке не має, однак, розповзатися. Його формують або в спеціальній формі (зараз можна використовувати форми середньої висоти для випічки-запіканок), попередньо облитій в середині холодною водою, та викладають на невелику пласку тарілку, або – вручну.

Оформлення: є два основних варіанти (перший зручніший, коли нести освячувати).
1. В першому варіанті — харчову цупку прозору або кольорову плівку (можна і фольгу) обгортають з боків циліндриком (раніше використовували розмальований пергаментний папір), так, щоб її краї, підрізані у вигляді зубців корони, трохи вивищувалися над верхом паски. Обгорнуту паску «підперезують» — звідси й одна зі старих її назв – підв’язують, роблячи їй легку, ледь помітну «талію» 🙂 стрічками та мереживом, переплетеними з віночком квітів та «щасним» намистом. В другому варіанті – боки паски обережно посипають крошками печива, або «викатують» її в них.
2. Далі – однаково для обох варіантів: верх паски покривають йогуртом (тут вже потрібен тільки з коробочки, тобто дуже густий), прикрашають родзинками-горішками-цукатами-дольками фруктів (екзотично виглядають кружечки ківі, апельсинові та лимонні дольки), посипають пасхальною кольоровою посипкою (перед освяченням встромляють посередині свічку з маленьким серветковим «комірцем», яку запалюють).

Готують цю паску останньою з усіх великодніх страв (бо довго не стоїть), на ніч її потрібно поставити на холод (прямо на тарілочці опустити в каструлю, накрити кришкою, щоб не завітрювалася). Правда, вона рідко коли залишається до понеділка, бо така ж смакота :).

Різали її товстою шовковою ниткою або просто відділяли великими ложками.

Княжа паска готується з сюрпризами 🙂 — в неї кладуть маленькі символічні подаруночки (фігурки, монетки, каблучки, тощо), щоб вистачило на всіх, їх гуртом роздивляються та весело коментують.

Щодо підперезання: щасне намисто (яким користувалися для запитання дівочої долі, про що писала раніше в інших розділах «Старокиївських оповідок та звичаїв») поколіннями передавали від матері до доньки. Оскільки воно, таким чином, багаторазово святилося разом з паскою, то вважалося особливо цінним, таким, що притягає щасливу долю. У старому Києві такі намиста виготовлювалися за такими ж старовинними технологіями: були це керамічні намистини, покриті різнокольоровою, часто напівпрозорою глазур’ю.

Досі в Києві бува продаються, виготовлені за прадідівськими взірцями, спеціальні великодні кошики для пасок та інших смаколиків: їх верхні частини виготовлялися нещільними візерунками, з використанням фарбованої лози, в яку вплітали квіти, стрічки, мереживо – обов’язково з вербовими гілками, освяченими у вербну неділю, а накривали їх білими мережаними рушниками з вишитими золотими шовковими хрестиками.

Серед всіх інших великодніх страв княжа паска, мабуть, є одним з найдоступніших рецептів для спільної з дітьми (навіть маленькими) творчості, під час якої — особливо підходящий настрій розповісти про традиції та звичаї, й, можливо, разом започатковувати свої.

Наснаги Вам на корисну цікаву творчість в будь-який слушний час!